Граматичні вправи пушту

Теми граматики пушту

Вивчення нової мови може бути складним, але корисним заняттям. Пушту – східноіранська мова, якою розмовляють переважно в Афганістані та Пакистані, не є винятком. Завдяки своїм унікальним особливостям і структурам, вивчення пушту вимагає систематичного підходу до розуміння його граматики. Цей посібник окреслює ключові області граматики пушту в логічній послідовності для вивчення мови, починаючи з основ, таких як іменники та артиклі, і переходячи до більш складних областей, таких як часи та побудова речень.

1. Іменники:

Почніть свою подорож мовою пушту з вивчення іменників. Це включає розуміння різних категорій іменників, таких як загальні та власні іменники, їх граматичний рід і форми множини.

2. Статті:

Артиклі мовою пушту працюють інакше , ніж англійською. Пушту не має визначеного артикля, а невизначеність часто не позначається або вказується числівником «я», що означає «а». Вивчіть, як визначеність виражається через контекст, демонстративи та порядок слів.

3. Прикметники:

Прикметники в пушту зазвичай стоять перед іменниками. Вам також потрібно буде дізнатися про зв’язуючий звук “-e”, який використовується між іменниками та модифікаторами в багатьох контекстах, а також про те, як утворювати порівняльні та найвищі ступені, зазвичай з “tar” та “tar tulo”.

4. Займенники/визначники:

Займенники та визначники є важливими в пушту; Вони замінюють іменники та надають інформацію про особу, число, рід, володіння та кількість. Пуштунські займенники мають пряму і похилу форми, а присвійність часто позначається часткою «да» або займенниковими клітиками.

5. Дієслова:

Дієслова пушту мають різні форми залежно від часу, виду, настрою, голосу, особи та числа. Багато дієслів є складеними, часто використовуються “kol” do або “kedal” be done. Почніть з теперішнього часу та наказового способу і поступово досліджуйте минулий та майбутній часи.

6. Часи:

Освоївши форми дієслова, заглибимося в систему часів і видів пушту. Це включає розуміння сьогодення, минулого та майбутнього, а також контраст між недоконаними та перфективними аспектами та те, як вони використовуються в різних контекстах.

7. Часове порівняння:

Порівняння часів у пушту допомагає зрозуміти аспект і послідовність подій. Порівняння одного і того ж дієслова в різних часах, особливо доконаного та недоконаного попереднього часу, забезпечить краще розуміння мови пушту.

8. Прогресивні:

Прогресивний аспект у пушту часто виражається простим теперішнім часом, особливо зі складеними дієсловами, такими як “kar kol” work. Його також можна виразити за допомогою дієприкметників, таких як «rawan», що йдуть разом з дієсловом «бути».

9. Досконалий прогресивний:

Це значення зазвичай виражається тимчасовими виразами і видовими конструкціями, наприклад «кегегі … che + present” трапляється, що …, або шляхом поєднання дієприкметникових форм з минулими формами “to be”, залежно від дієслова та контексту.

10. Умовні оператори:

Умовні речення виражають гіпотетичні ситуації та їх можливі наслідки. У пушту використовуйте “ka” для if. Реальні умови часто використовують теперішні або майбутні форми, тоді як гіпотетичні або контрфактичні умови використовують минулі форми і можуть включати частку «ба» для вираження б.

11. Прислівники:

Прислівники в пушту змінюють дієслова, прикметники або інші прислівники. Вони надають інформацію про спосіб, місце, час, ступінь тощо, і часто утворені з прикметників або виражаються за допомогою прийменникових фраз.

12. Прийменники:

Прийменники пов’язують слова і словосполучення між собою. У пушту поширеними прийменниками є «па», «ла», «дьоготь», «пар» і «да». Вони виражають відносини часу, місця, напрямку, джерела, володіння тощо і можуть вимагати косих форм займенників.

13. Речення:

Нарешті, потренуйтеся будувати речення. Пушту зазвичай дотримується порядку дієслів підмета-об’єкта, з дієсловом часто в кінці. Це передбачатиме використання всіх раніше вивчених граматичних моментів у контексті, що забезпечить всебічне розуміння мови пушту.