У вивченні французької граматики першорядне значення мають вправи на структуру речень. Цей тип вправ передбачає побудову та деконструкцію французьких речень, таким чином покращуючи розуміння учнями того, як логічно послідовно вибудовуються думки у французькій мові. На відміну від англійської, де структура речень відносно жорстка, французи пропонують гнучку структуру речень, засновану на правилах підмет-дієслово-об’єкт.

Ключові елементи, такі як займенники, дієслова, артиклі, сполучники, прикметники та прийменники, використовуються в різному порядку для створення сенсу та передачі нюансів значення французькою мовою. Наприклад, у вправі учням можуть дати речення англійською мовою та попросити перекласти їх на французьку мову або поставити завдання переставити неорганізовані французькі слова у зв’язні речення.

Вправа на розміщення прикметників у французькій мові є особливо повчальною. На відміну від англійської мови, де прикметники зазвичай стоять перед іменником, французькі прикметники зазвичай слідують за іменником, який вони змінюють, хоча з цього правила є винятки.

Вправи на структуру речень також допомагають учням оволодіти вживанням підметових займенників та відмінюванням дієслів. Наприклад, розпізнавання змінених закінчень дієслів при зміні займенників підмета.

Крім того, ці вправи дають можливість для значної практики використання заперечення у французьких реченнях, кидаючи виклик розумінню учнями структури мови. Таким чином, вправи на структуру речення відіграють основну роль в освоєнні французької граматики.