Вивчення нової мови завжди є захоплюючим досвідом, особливо коли мова йде про суахілі. Це багата мова з унікальною культурою та історією. У цій статті ми дослідимо слова, що описують природу та клімат мовою суахілі. Це допоможе вам зрозуміти, як виражаються природні явища та кліматичні умови в цій чудовій мові.

Природа

Msitu – ліс. Це слово використовується для позначення великої території, вкритої деревами та іншою рослинністю.
Msitu huu una wanyama wengi wa porini.

Mti – дерево. Це слово означає дерево, яке росте в лісі, на вулиці або в саду.
Mti huu ni mrefu sana na una matunda matamu.

Mbunga – савана. Це слово використовується для позначення великих відкритих просторів, вкритих травою, з окремими деревами або чагарниками.
Wanyama wengi wa porini wanaishi katika mbunga za Afrika.

Ziwa – озеро. Це природне або штучне водоймище, оточене сушею.
Ziwa Victoria ni ziwa kubwa sana barani Afrika.

Mto – річка. Це природний водний потік, який тече в певному напрямку до океану, моря, озера або іншої річки.
Mto Nile ni mrefu zaidi duniani.

Bahari – море. Це велика маса солоної води, яка покриває більшу частину земної поверхні.
Bahari ya Hindi ina maji ya joto na ya buluu.

Pwani – узбережжя. Це територія, де земля зустрічається з морем або океаном.
Pwani ya Mombasa ni maarufu kwa watalii.

Kisiwa – острів. Це шматок суші, оточений водою з усіх боків.
Zanzibar ni kisiwa maarufu kwa utalii na historia yake.

Mwamba – скеля. Це велике кам’яне утворення, яке може бути частиною гори або стояти окремо.
Mwamba huu ni maarufu kwa wapandaji wa milima.

Jangwa – пустеля. Це велика, суха територія з дуже малою кількістю води та рослинності.
Jangwa la Sahara ni kubwa sana na lina mchanga mwingi.

Клімат

Joto – тепло. Це слово означає високу температуру або відчуття тепла.
Leo kuna joto kali mjini Dar es Salaam.

Baridi – холод. Це слово означає низьку температуру або відчуття холоду.
Usiku wa baridi unahitaji kuvaa nguo nyingi.

Mvua – дощ. Це опади у вигляді крапель води, які падають з неба.
Mvua inanyesha sana msimu huu wa mvua.

Upepo – вітер. Це рух повітря, який часто відчувається як прохолодний або сильний потік.
Upepo mkali unavuma kutoka baharini.

Jua – сонце. Це зірка, навколо якої обертається Земля, і яка забезпечує світло та тепло.
Jua linang’aa sana mchana.

Kivuli – тінь. Це темна область, утворена, коли світло блокується об’єктом.
Tunapumzika chini ya kivuli cha mti mkubwa.

Barafu – лід. Це замерзла вода, яка є твердою і часто утворюється при низьких температурах.
Mlima Kilimanjaro una barafu juu kabisa.

Ukungu – туман. Це зважені у повітрі краплі води, які обмежують видимість.
Ukungu mzito unafanya iwe vigumu kuona barabarani.

Kimbunga – циклон. Це сильний тропічний шторм з вітрами, які обертаються навколо центру низького тиску.
Kimbunga kimepiga pwani na kuleta uharibifu mkubwa.

Furaha – блискавка. Це яскравий спалах світла, який відбувається під час грози.
Furaha inapiga kila mara wakati wa dhoruba.

Radi – грім. Це гучний звук, який супроводжує блискавку під час грози.
Radi inatisha sana watoto wadogo.

Інші природні явища

Volkano – вулкан. Це гора, через яку магма виходить на поверхню під час виверження.
Mlima Kilimanjaro ni volkano maarufu inayojulikana duniani kote.

Mtetemeko wa ardhi – землетрус. Це раптове тремтіння або рух земної кори.
Mtetemeko wa ardhi ulitokea jana usiku na kusababisha uharibifu mkubwa.

Mawe ya mvua – град. Це замерзлі краплі дощу, які падають з неба.
Mawe ya mvua yameanguka na kuharibu mimea shambani.

Mafuriko – повінь. Це надмірне накопичення води на суші, яке зазвичай відбувається після сильних дощів.
Mafuriko yamesababisha watu wengi kuhama makazi yao.

Joto kali – спека. Це період дуже високих температур.
Joto kali linawafanya watu kuwa na kiu sana.

Baridi kali – мороз. Це період дуже низьких температур.
Baridi kali imefanya maji kuganda kwenye mabomba.

Вивчення цих слів допоможе вам краще розуміти та описувати природу та клімат мовою суахілі. Це важливий крок у вивченні мови та розширенні вашого словникового запасу. Залишайтесь з нами для подальших уроків та цікавих статей про мову суахілі!