Вивчення англійської юридичної термінології може бути складним, але водночас важливим аспектом для тих, хто працює в правовій сфері або має інтерес до законодавства інших країн. В цій статті ми розглянемо деякі ключові юридичні терміни, які допоможуть вам краще розуміти англомовні правові документи.

Plaintiff – це особа або група осіб, що подає позов у суд проти іншої особи або організації (відповідача) з вимогою до суду вирішити юридичний конфлікт.
The plaintiff filed a lawsuit against the corporation for damages.

Defendant – це особа або організація, проти якої подано позов у суд.
The defendant denied all charges during the trial.

Lawsuit – судовий процес, ініційований однією стороною проти іншої з метою вирішення спору.
The company faced a lawsuit for failing to adhere to safety regulations.

Verdict – рішення суду, зазвичай виноситься присяжними чи суддею, що вирішує судовий спір.
The jury reached a verdict after several hours of deliberation.

Settlement – угода між сторонами судового спору, що передбачає припинення судового розгляду без винесення вердикту.
The two parties reached a settlement to avoid a lengthy trial.

Appeal – процес оскарження рішення суду вищій інстанції.
The appeal was filed in hopes of overturning the lower court’s decision.

Contract – юридично зобов’язуючий документ, що визначає права та обов’язки сторін.
Both parties signed the contract after agreeing to all terms.

Testimony – усна або письмова заява, що дається під присягою в рамках судового процесу.
The witness’s testimony was crucial in proving the case.

Objection – зауваження однієї зі сторін у судовому процесі, яке вказує на незгоду з методами допиту свідка або допустимістю доказів.
“Objection, your Honor, hearsay!” the lawyer exclaimed.

Statute – закон або нормативний акт, прийнятий законодавчим органом.
The new statute will take effect starting next year.

Legal precedent – рішення суду, яке може бути використане як приклад або керівництво у майбутніх справах.
The case set a legal precedent that affected subsequent similar cases.

Indictment – формальне обвинувачення в злочині, висунуте прокурором чи великим журі.
The grand jury issued an indictment against the suspect.

Probation – вид покарання, що дозволяє засудженому уникнути ув’язнення за дотримання певних умов.
The judge sentenced the offender to three years of probation.

Subpoena – офіційний документ, що вимагає явки особи на допит або пред’явлення документів у суді.
The court issued a subpoena to the company for financial records.

Tort – цивільне правопорушення, яке призводить до шкоди іншій особі, і за яке може бути нарахована компенсація.
The negligence resulted in a tort claim for damages.

Ці терміни є лише початком у розумінні складної сфери англійського юридичного мовлення. Знання цих основ допоможе вам бути більш обізнаними і впевненими при вивченні англійської мови в контексті права.