Португальська мова має дві основні форми: офіційну та неофіційну. Офіційна португальська використовується в діловому листуванні, офіційних документах, наукових публікаціях, тоді як неофіційна португальська вживається в повсякденному спілкуванні, на вулиці, у дружніх та сімейних розмовах.

Senhor (пан) – формальне звернення до чоловіка, аналогічно до “містер” в англійській мові.
O Senhor Silva não está disponível no momento.

Senhora (пані) – формальне звернення до жінки.
A Senhora Fernandes será a próxima a falar.

Por favor (будь ласка) – вираз ввічливості, який використовується в офіційних і неофіційних контекстах.
Pode passar-me o sal, por favor?

Obrigado (дякую, чоловічий рід) / Obrigada (дякую, жіночий рід) – слова вдячності.
Obrigado pela sua ajuda!

Com licença (дозвольте) – фраза, що використовується для вибачення або привернення уваги.
Com licença, você pode me informar a hora?

Desculpe (вибачте) – використовується для вибачення.
Desculpe, eu não ouvi o que você disse.

Неофіційна португальська має багато сленгу, жаргонів та колоквіалізмів, які роблять мову більш виразною та емоційною.

E aí? (Ну як?) – популярний вираз для привітання або запитання про самопочуття.
E aí, tudo bem?

Beleza (краса) – використовується як позитивна реакція, аналог “добре” або “чудово”.
Beleza, nos vemos amanhã então!

Valeu (дякую, спасибі) – неформальний спосіб сказати “дякую”.
Valeu pela ajuda com o projeto!

Mano (брат) – неформальне звернення до друга або знайомого.
Mano, você viu isso?

Tá (окей) – коротка форма “está”, використовується для підтвердження або згоди.
Tá bom, eu faço isso.

Розуміння різниці між офіційною та неофіційною португальською допоможе вам правильно взаємодіяти в різних ситуаціях і культурних контекстах. Вивчення сленгу та жаргонів може бути особливо корисним для більш глибокого занурення в мову та культуру. Важливо пам’ятати, що використання неофіційної мови в несвоєчасних ситуаціях може бути сприйняте як неповага або непрофесіоналізм. Успіх у вивченні португальської мови залежить від вашої здатності розрізняти та адаптуватися до цих двох форм.