قانون (qānūn) – Закон. Це поняття є основоположним у будь-якій правовій системі і відноситься до системи правил, які регулюють поведінку в суспільстві та урегульовують відносини між людьми.
هذا القانون ينظم عملية البيع والشراء.

محكمة (maḥkama) – Суд. Це інститут для розгляду справ і вирішення конфліктів між сторонами згідно з законом.
سيتم النظر في القضية في المحكمة العليا.

محامي (muḥāmī) – Адвокат. Професійний юрист, який допомагає клієнтам у правових питаннях і представляє їх інтереси у суді.
المحامي يستعد لتقديم الدفاع عن موكله.

تشريع (tashrīʻ) – Законодавство. Це процес прийняття законів, що здійснюється законодавчим органом держави.
يعمل المشرعون على تطوير التشريعات لتحسين البيئة الاقتصادية.

عقد (ʻaqd) – Договір. Юридичний документ, що встановлює обов’язки та права сторін, що уклали договір.
تم توقيع العقد بين الشركتين لتقديم الخدمات.

حق (ḥaqq) – Право. Визначає можливості або дозволені дії особи в рамках закону.
لكل فرد الحق في التعبير عن رأيه.

جريمة (jarīma) – Злочин. Акт або дія, що вважається порушенням закону і карається за законодавством.
ارتكاب الجريمة يعاقب عليها بالسجن.

شهادة (shahāda) – Свідоцтво або показання. Документ або усна відповідь, що підтверджує або описує певні факти.
قدم الشاهد شهادته أمام المحكمة.

التمييز (altamayyuz) – Дискримінація. Несправедливе або нерівне ставлення до осіб на основі раси, статі, віку та інших характеристик.
يحظر القانون التمييز على أساس الجنس أو العرق.

إثبات (ithbāt) – Доказ. Інформація або матеріал, що використовується для підтвердження чи спростування фактів у судовому процесі.
يجب تقديم إثباتات كافية لدعم الادعاء.

Вивчення арабської юридичної лексики може значно розширити ваші професійні можливості, а також допомогти краще орієнтуватися в правових аспектах життя в арабському світі.