В англійській мові, як і в багатьох інших мовах, існує граматична категорія, відома як “власність” або “приналежність”. Ця категорія використовується для вираження власника чи походження об’єкта. У цій статті ми детально розглянемо вживання та правила використання власності в англійській граматиці.
У граматиці англійської мови використовуються різні форми для вираження власності. Найпоширенішими з них є:
Давайте розглянемо кожну форму в деталях та подивимось на приклади.
Форма апострофа + s використовується для вираження власності у випадку однини. Зазвичай вона застосовується до слів, що позначають людей або тварин.
Наприклад:
Якщо ім’я власника закінчується на s, тоді тільки додавайте апостроф без s.
Наприклад:
Форма апострофа + s також використовується для вираження власності у випадку множини, коли власником є людина або тварина.
Наприклад:
Поставлений апостроф використовується, якщо назва містить незмінне слово або закінчується на s.
Наприклад:
Ці форми можуть бути використані для вираження власності в різних ситуаціях. Наприклад, вони можуть бути використані для вказівки належності до особистого майна, вираження родинні зв’язки або показу походження. Далі ми розглянемо кожну з цих ситуацій окремо.
Власність використовується для вказівки належності речі до певної особи чи предмету розмови.
Наприклад:
Тут форми власності “my”, “his” та “her” вказують, кому належить реч. Зверніть увагу, що в англійській мові не існує окремої форми для вираження власності займенників “it”, “you” та “they”. Замість цього, використовується та сама форма, яка була б використана для вказування належності у третій особі однини. Наприклад:
Зверніть увагу, що форма “your” може використовуватися як у ввічливій формі діалогу (адресованою одній людині), так і в неформальних випадках при звертанні до групи людей.
Форми власності також використовуються для вираження родинних зв’язків чи вказування належності до певного члена родини.
Наприклад:
Тут форми власності “my”, “his” та “her” вказують, до якого члена родини належить річ чи предмет розмови. Знову ж таки, власність може бути виражена для всіх осіб, крім “it”, “you” та “they”, за допомогою тих самих форм. Наприклад:
Форми власності також використовуються для вираження походження об’єкта або розташування.
Наприклад:
Тут форми власності “France’s”, “book’s” та “store’s” вказують на походження об’єкту або розташування. Ці форми використовуються для вираження власності певного місця, речі чи предмету. Наприклад:
Існують кілька винятків та особливих випадків, які слід враховувати при використанні форм власності в англійській мові.
Елементи однакового розташування: Якщо два об’єкти мають однакове розташування, апостроф та s застосовуються тільки до другого об’єкта.
Наприклад:
Назви підприємств та організацій: Коли ви розмовляєте про підприємства чи організації, використовуйте форму апострофа + s.
Наприклад:
Також варто зауважити, що існують деякі вирази, в яких використовуються спеціальні форми власності. Наприклад:
Форми власності в англійській граматиці використовуються для вираження власника чи походження об’єкта. Ця граматична категорія дозволяє нам чітко вказати, кому належить певна річ, чи виразити родинні зв’язки чи походження. Знання правильного використання форм власності дуже важливе для забезпечення граматичної правильності в англійській мові. Сподіваємось, що ця стаття стане вам у пригоді і допоможе зрозуміти основи використання власності в англійській граматиці.
Talkpal – це мовний репетитор зі штучним інтелектом. Вивчайте 57+ мов у 5 разів швидше за допомогою революційної технології.
Talkpal це вчитель мови зі штучним інтелектом на базі GPT. Покращуйте свої навички говоріння, аудіювання, письма та вимови - вчіться у 5 разів швидше!
Пориньте у захопливі діалоги, розроблені для оптимізації запам'ятовування мови та покращення вільного володіння нею.
Отримуйте негайний персоналізований зворотній зв'язок та пропозиції, щоб прискорити ваше оволодіння мовою.
Навчайтеся за допомогою методів, адаптованих до вашого унікального стилю та темпу, що гарантує персоналізований та ефективний шлях до вільного володіння мовою.