Вступ
Персональні займенники є одним з найбільш важливих аспектів англійської граматики. Вони є необхідними для вказівки на особу, місце або річ, про яку йдеться. Використання правильних персональних займенників допомагає утримувати текст зрозумілим і логічним для аудиторії. У цій статті ми розглянемо різні види персональних займенників в англійській граматиці та їх правильне використання.
Базові персональні займенники
Англійські базові персональні займенники включають “I”, “you”, “he”, “she”, “it”, “we” та “they”. Кожний з цих займенників вказує на конкретну особу або групу осіб. Розглянемо приклади використання кожного з них:
- I: Я люблю читати книги. (I love reading books.)
- You: Ти маєш гарний голос. (You have a beautiful voice.)
- He: Він щойно закінчив роботу. (He just finished his work.)
- She: Вона живе в Нью-Йорку. (She lives in New York.)
- It: Це собака. (It is a dog.)
- We: Ми йдемо в кіно сьогодні. (We are going to the cinema today.)
- They: Вони вивчають іспанську мову. (They are learning Spanish.)
Ці базові займенники використовуються для вказівки на окрему особу або групу осіб в реченні. Наприклад, якщо ви говорите про себе, ви можете використовувати “I”. Якщо ви говорите про деяку іншу особу, то можете використовувати “he”, “she”, “it”, “they” в залежності від статі або числа цієї особи чи предмета.
Об’єктні та залежні займенники
У додатку до базових персональних займенників, в англійській граматиці є також об’єктні займенники, які використовуються в якості об’єкта в реченні, що діє після дієслова чи прийменника. Найбільш поширеними об’єктними займенниками є “me”, “you”, “him”, “her”, “it”, “us” та “them”. Розглянемо їх використання в реченнях:
- Me: Завтра зустрінемося зі мною в кав’ярні. (Meet me at the café tomorrow.)
- You: Дякую за запрошення. Я прийду з тобою. (Thank you for the invitation. I will come with you.)
- Him: Я бачив його на вечірці вчора. (I saw him at the party last night.)
- Her: Я почувала її голос у телефонному дзвінку. (I heard her voice in the phone call.)
- It: Це дивне місце. Я боюся його. (It’s a strange place. I’m afraid of it.)
- Us: Запрошую всіх у нашу вечірку. Прийдіть з нами. (I invite everyone to our party. Come with us.)
- Them: Я побачив їх на вулиці. (I saw them on the street.)
Об’єктні займенники використовуються, коли пряма дія спрямована на особу або предмет. Наприклад, в реченні “Я бачив його на вечірці вчора”, “його” використовується для вказівки на особу, яка була побачена. За необхідності, займенники можуть бути змінені для вказівки на власника. Наприклад, замість “her voice” можна сказати “his voice”, якщо йдеться про голос чоловіка.
Займенники в родовому відмінку
Ще однією важливою категорією персональних займенників є займенники в родовому відмінку. Коли ми говоримо про власників, ми використовуємо займенники “my”, “your”, “his”, “her”, “its”, “our” та “their”. Розглянемо приклади використання цих займенників:
- My: Моя сестра любить малювати. (My sister loves to paint.)
- Your: Це твій новий автомобіль? (Is this your new car?)
- His: Його квартира розташована в центрі міста. (His apartment is located in the city center.)
- Her: Це її робота. (This is her work.)
- Its: Цей кіт втратив свою іграшку. (This cat lost its toy.)
- Our: Наші батьки живуть в селі. (Our parents live in the village.)
- Their: Їхні діти вчаться у цій школі. (Their children study at this school.)
Займенники в родовому відмінку використовуються для вказівки на власника предмету або особи, якій належить деякий предмет. Наприклад, в реченні “Це її робота”, “її” вказує на особу, якій належить робота. Зауважте, що займенник “its” використовується для вказівки на власника у випадку з неодушевленими предметами або тваринами.
Вживання персональних займенників
Персональні займенники використовуються для уникнення повторення імені особи або предмета в тексті. Вони надають тексту більшої зручності й логічності. Наприклад, замість повторення імені в реченні “Майкл любить грати на гітарі. Майкл також співає у хорі”, ми можемо використати займенник “he” і переписати речення: “Майкл любить грати на гітарі. Він також співає у хорі”.
Окрім того, персональні займенники використовуються для залежного відмінювання дієслів. Наприклад, у реченні “Він бачить її” дієслово “бачить” вживається в формі, що відповідає особі займенника “він”. За необхідності, займенники можуть змінюватися за особовими формами дієслова, наприклад: “Я люблю тебе” (I love you), “Вони люблять нас” (They love us).
Висновок
Персональні займенники є необхідною частиною англійської граматики. Вони допомагають нам вказувати на особу, місце або предмет, про яку йдеться в тексті. Правильне використання персональних займенників робить мовлення зрозумілим, логічним і зручним для сприйняття. Подальше вивчення правил вживання персональних займенників дозволить покращити вашу англійську мову і стати більш впевненим у спілкуванні.