Вивчення нової мови може бути захоплюючим і водночас складним завданням. Урду, одна з найбільш мелодійних мов світу, є офіційною мовою Пакистану і широко використовується в Індії. Щоденні фрази мовою урду можуть значно полегшити ваше спілкування і допомогти вам краще зрозуміти культуру носіїв цієї мови. У цій статті ми розглянемо деякі основні фрази та слова, які ви можете використовувати щодня.
Привітання та прощання
السلام علیکم (Ассаламу алейкум) – Це стандартне привітання, що означає “Мир вам”. Використовується як для привітання, так і для прощання.
السلام علیکم! آپ کیسے ہیں؟
وعلیکم السلام (Валейкум ассалам) – Відповідь на привітання, що означає “І вам мир”.
وعلیکم السلام، میں ٹھیک ہوں۔
خدا حافظ (Худа хафіз) – Це стандартне прощання, що означає “Бог з вами”.
خدا حافظ، کل ملتے ہیں۔
Загальні фрази
جی ہاں (Джі хан) – Це спосіб сказати “Так”.
کیا آپ کو چائے پسند ہے؟ جی ہاں۔
نہیں (Нахін) – Це спосіб сказати “Ні”.
کیا آپ کو کافی پسند ہے؟ نہیں۔
براہ کرم (Барах карм) – Це означає “Будь ласка”.
براہ کرم، مجھے پانی دیں۔
شکریہ (Шукрія) – Це означає “Дякую”.
شکریہ، آپ کی مدد کا۔
معاف کیجیے (Мааф кіє) – Це означає “Вибачте”.
معاف کیجیے، مجھے دیر ہو گئی۔
Питання та відповіді
آپ کیسے ہیں؟ (Аап каісе хен?) – Це питання означає “Як ви?”.
آپ کیسے ہیں؟
میں ٹھیک ہوں (Мен тхік хун) – Це відповідь означає “Я в порядку”.
میں ٹھیک ہوں، شکریہ۔
آپ کا نام کیا ہے؟ (Аап ка нам кя хе?) – Це питання означає “Як вас звати?”.
آپ کا نام کیا ہے؟
میرا نام … ہے (Мера нам … хе) – Це відповідь означає “Мене звати …”.
میرا نام علی ہے۔
کیا وقت ہوا ہے؟ (Кя вакт хуа хе?) – Це питання означає “Котра година?”.
کیا وقت ہوا ہے؟
ابھی … بجے ہیں (Абхі … бадже хен) – Це відповідь означає “Зараз … година”.
ابھی تین بجے ہیں۔
Важливі слова
پانی (Пані) – Це означає “вода”.
مجھے پانی چاہیے۔
کھانا (Кхана) – Це означає “їжа”.
کھانا تیار ہے۔
دوست (Доост) – Це означає “друг”.
وہ میرا دوست ہے۔
گھر (Гхар) – Це означає “будинок”.
یہ میرا گھر ہے۔
کتاب (Кітаб) – Це означає “книга”.
میں کتاب پڑھ رہا ہوں۔
Фрази для подорожей
یہاں کہاں ہے؟ (Йахан кахан хе?) – Це питання означає “Де це?”.
یہاں کہاں ہے؟
مجھے ہوٹل لے جائیں (Мудже хотел ле джайе) – Це означає “Відвезіть мене до готелю”.
مجھے ہوٹل لے جائیں، براہ کرم۔
کتنا کرایہ ہے؟ (Кітна карає хе?) – Це питання означає “Скільки коштує проїзд?”.
کتنا کرایہ ہے؟
مجھے مدد کی ضرورت ہے (Мудже мадд кі зарурат хе) – Це означає “Мені потрібна допомога”.
مجھے مدد کی ضرورت ہے، براہ کرم۔
Фрази для покупок
یہ کتنے کا ہے؟ (Йе кітне ка хе?) – Це питання означає “Скільки це коштує?”.
یہ کتنے کا ہے؟
میں یہ خریدنا چاہتا ہوں (Мен йе харідна чахта хун) – Це означає “Я хочу це купити”.
میں یہ خریدنا چاہتا ہوں۔
کیا آپ کے پاس چھوٹے نوٹ ہیں؟ (Кя аап ке пас чхоте нот хен?) – Це питання означає “У вас є дрібні гроші?”.
کیا آپ کے پاس چھوٹے نوٹ ہیں؟
رسید دیں (Расід ден) – Це означає “Дайте чек”.
براہ کرم، رسید دیں۔
Фрази для ресторану
مینیو دیں (Меню ден) – Це означає “Дайте меню”.
براہ کرم، مینیو دیں۔
مجھے … چاہیے (Мудже … чахіє) – Це означає “Мені потрібно …”.
مجھے چکن چاہیے۔
بل لے آئیں (Біл ле аайе) – Це означає “Принесіть рахунок”.
براہ کرم، بل لے آئیں۔
کھانا بہت مزیدار ہے (Кхана бохт мазідар хе) – Це означає “Їжа дуже смачна”.
کھانا بہت مزیدار ہے، شکریہ۔
Фрази для екстрених ситуацій
مدد کریں (Мадд карен) – Це означає “Допоможіть”.
مدد کریں، براہ کرم۔
پولیس کو بلائیں (Поліс ко балайе) – Це означає “Викличте поліцію”.
پولیس کو بلائیں، فوراً۔
مجھے ڈاکٹر کی ضرورت ہے (Мудже доктр кі зарурат хе) – Це означає “Мені потрібен лікар”.
مجھے ڈاکٹر کی ضرورت ہے، براہ کرم۔
میں بیمار ہوں (Мен бімар хун) – Це означає “Я хворий”.
میں بیمار ہوں، مجھے دوا چاہیے۔
میرا پرس چوری ہو گیا (Мера парс чорі хо гая) – Це означає “Мій гаманець вкрали”.
میرا پرس چوری ہو گیا، مدد کریں۔
Висновок
Оволодіння щоденними фразами мовою урду може значно полегшити ваше перебування в країнах, де говорять цією мовою. Це допоможе вам краще зрозуміти місцеву культуру і встановити контакт з місцевими жителями. Практика цих фраз і слів щодня допоможе вам швидше освоїти мову і відчувати себе більш впевнено. Не бійтеся робити помилки – це природна частина процесу вивчення нової мови. Удачі вам у вашому навчанні!