Власність у граматиці англійської мови

В англійській мові, як і в багатьох інших мовах, існує граматична категорія, відома як “власність” або “приналежність”. Ця категорія використовується для вираження власника чи походження об’єкта. У цій статті ми детально розглянемо вживання та правила використання власності в англійській граматиці.

Форми власності

У граматиці англійської мови використовуються різні форми для вираження власності. Найпоширенішими з них є:

• Апостроф + s: Ця форма використовується для вираження власності у однині, коли власником є людина або тварина.
• Апостроф + s: Використовується для вираження власності у множині, коли власником є людина або тварина.
• Поставлений апостроф: Ця форма використовується для вираження власності у разі, коли існує незмінювана назва або назва закінчується на s.

Давайте розглянемо кожну форму в деталях та подивимось на приклади.

Апостроф + s

Форма апострофа + s використовується для вираження власності у випадку однини. Зазвичай вона застосовується до слів, що позначають людей або тварин.

Наприклад:

• The girl’s hat (шапка дівчинки) – власність належить дівчинці.
• John’s car (машинка Джона) – машина належить Джону.

Якщо ім’я власника закінчується на s, тоді тільки додавайте апостроф без s.

Наприклад:

• James’ book (книга Джеймса) – книга належить Джеймсу.
• My boss’ office (кабінет мого начальника) – кабінет належить моєму начальнику.

Апостроф + s у множині

Форма апострофа + s також використовується для вираження власності у випадку множини, коли власником є людина або тварина.

Наприклад:

• The girls’ dresses (сукні дівчат) – сукні належать дівчатам.
• The dogs’ leashes (поводки собак) – поводки належать собакам.

Поставлений апостроф

Поставлений апостроф використовується, якщо назва містить незмінне слово або закінчується на s.

Наприклад:

• The children’s toys (іграшки дітей) – іграшки належать дітям.
• Paris’ landmarks (пам’ятки Парижу) – пам’ятки належать місту Париж.

Ці форми можуть бути використані для вираження власності в різних ситуаціях. Наприклад, вони можуть бути використані для вказівки належності до особистого майна, вираження родинні зв’язки або показу походження. Далі ми розглянемо кожну з цих ситуацій окремо.

Власність та особисте майно

Власність використовується для вказівки належності речі до певної особи чи предмету розмови.

Наприклад:

• My car (моя машина)
• His house (його будинок)
• Her book (її книга)

Тут форми власності “my”, “his” та “her” вказують, кому належить реч. Зверніть увагу, що в англійській мові не існує окремої форми для вираження власності займенників “it”, “you” та “they”. Замість цього, використовується та сама форма, яка була б використана для вказування належності у третій особі однини. Наприклад:

• Its color (його/її колір)
• Your bag (твоя сумка)
• Their house (їх будинок)

Зверніть увагу, що форма “your” може використовуватися як у ввічливій формі діалогу (адресованою одній людині), так і в неформальних випадках при звертанні до групи людей.

Власність та родинні зв’язки

Форми власності також використовуються для вираження родинних зв’язків чи вказування належності до певного члена родини.

Наприклад:

• My mother’s car (машина моєї матері)
• His brother’s house (будинок його брата)
• Her sister’s book (книга її сестри)

Тут форми власності “my”, “his” та “her” вказують, до якого члена родини належить річ чи предмет розмови. Знову ж таки, власність може бути виражена для всіх осіб, крім “it”, “you” та “they”, за допомогою тих самих форм. Наприклад:

• Its mother’s name (ім’я його/її матері)
• Your brother’s car (машина твого брата)
• Their sister’s house (будинок їх сестри)

Власність та походження

Форми власності також використовуються для вираження походження об’єкта або розташування.

Наприклад:

• France’s capital (столиця Франції)
• The book’s cover (обкладинка книги)
• The store’s location (розташування магазину)

Тут форми власності “France’s”, “book’s” та “store’s” вказують на походження об’єкту або розташування. Ці форми використовуються для вираження власності певного місця, речі чи предмету. Наприклад:

• The toy’s color (колір іграшки)
• The car’s speed (швидкість машини)
• The dog’s bark (гавкіт собаки)

Виключення та особливі ситуації

Існують кілька винятків та особливих випадків, які слід враховувати при використанні форм власності в англійській мові.

Елементи однакового розташування: Якщо два об’єкти мають однакове розташування, апостроф та s застосовуються тільки до другого об’єкта.

Наприклад:

• John and Mary’s house (будинок Джона та Мері) – Застосовується до обох осіб.
• John’s and Mary’s cars (машина Джона та Мері) – Застосовується до обох осіб.
• John’s car and house (машина та будинок Джона) – Застосовується тільки до другого об’єкта.

Назви підприємств та організацій: Коли ви розмовляєте про підприємства чи організації, використовуйте форму апострофа + s.

Наприклад:

• Apple’s products (продукція компанії Apple)
• The government’s decision (рішення уряду)
• Microsoft’s headquarters (штаб-квартира Microsoft)

Також варто зауважити, що існують деякі вирази, в яких використовуються спеціальні форми власності. Наприклад:

• For goodness’ sake (заради блага)
• For appearance’ sake (для зовнішнього вигляду)
• For conscience’ sake (заради совісті)

Висновок

Форми власності в англійській граматиці використовуються для вираження власника чи походження об’єкта. Ця граматична категорія дозволяє нам чітко вказати, кому належить певна річ, чи виразити родинні зв’язки чи походження. Знання правильного використання форм власності дуже важливе для забезпечення граматичної правильності в англійській мові. Сподіваємось, що ця стаття стане вам у пригоді і допоможе зрозуміти основи використання власності в англійській граматиці.