В’єтнамські граматичні теми

Вивчення нової мови може бути захоплюючим і складним заняттям. Розуміння в’єтнамської граматики є ключем до розкриття цієї захоплюючої мови. Тут ми обговоримо та згрупуємо важливі теми в тій послідовності, в якій вони в ідеалі повинні бути вивчені, що дозволить поступово нарощувати складність. Цей посібник охоплює все: від основних елементів, таких як іменники та дієслова, до більш складних структур, таких як часи та умовні речення.

1. Іменники:

Почніть з азів з вивчення в’єтнамських іменників. Це назви людей, місць, речей чи ідей. В’єтнамські іменники не мають родів, що робить їх простішими, ніж у деяких інших мовах.

2. Займенники/визначники:

Після того, як ви освоїтеся з іменниками, переходьте до займенників і визначників. Ці слова замінюють або змінюють іменники, допомагаючи зробити речення більш лаконічними та уникнути повторень.

3. Дієслова:

Дієслова використовуються для опису дій або станів буття. У в’єтнамській мові дієслова не змінюють свою форму залежно від підмета чи часу, що робить їх менш складними, ніж у деяких інших мовах.

4. Прикметники:

Вивчення прикметників дозволить більш детально описати іменники. У в’єтнамській мові прикметники слідують за іменником, який вони змінюють, який відрізняється від англійського.

5. Статті:

У в’єтнамській мові немає артиклів так, як в англійській. Однак все ж важливо розуміти, як вказувати на означеність або невизначеність іменника.

6. Прислівники:

Прислівники використовуються для зміни дієслів, прикметників або інших прислівників. Вони можуть надавати інформацію про спосіб, місце, час, частоту, ступінь та інші.

7. Прийменники:

Це слова, які показують зв’язок іменника або займенника з іншим словом у реченні. Вони можуть вказувати на місце, напрямок, час, причину та інші взаємозв’язки.

8. Часи:

У в’єтнамській мові немає часів у традиційному розумінні. Замість цього він використовує слова і контекст, щоб вказати час виконання дії.

9. Напружене порівняння:

Розуміння того, як порівнювати часи у в’єтнамській мові, має вирішальне значення. Це передбачає вивчення конкретних слів і структур, які використовуються для позначення змін у часі.

10. Прогресивні:

Прогресивний аспект у в’єтнамській мові використовується для позначення поточних дій. Це може стосуватися минулого, сьогодення чи майбутнього.

11. Досконалий прогресивний:

Цей час використовується для вираження дій, які відбувалися в минулому і мають певне відношення до сьогодення.

12. Умовні оператори:

Умовні речення – це речення, що виражають гіпотетичні ситуації та наслідки, які за ними слідують.

13. Речення:

Після того, як ви зрозумієте всі ці елементи, ви можете почати формувати повні речення в’єтнамською мовою. Це передбачає розуміння основної структури речення, яка, як правило, є підмет-присудок-об’єкт.