1. Він сподівається, що вона *приїде* завтра. (가정법 현재, ‘오다’)
2. Я знаю, що він *говорить* правду. (지시법 현재, ‘말하다’)
3. Якщо б я *був* на твоєму місці, я б погодився. (가정법 과거, ‘이다’)
4. Вона каже, що вони *живуть* у Києві. (지시법 현재, ‘살다’)
5. Я хочу, щоб ти *зробив* це завдання. (가정법 과거, ‘하다’)
6. Вони думають, що ми *працюємо* разом. (지시법 현재, ‘일하다’)
7. Якщо б ми *мали* час, ми поїхали б на море. (가정법 과거, ‘가지다’)
8. Я бачу, що ти *читаєш* книгу. (지시법 현재, ‘읽다’)
9. Вона хоче, щоб я *зателефонував* їй пізніше. (가정법 과거, ‘전화하다’)
10. Ми знаємо, що він *розуміє* українську мову. (지시법 현재, ‘이해하다’)

1. Якщо він *прийде*, ми почнемо зустріч. (가정법 현재, ‘오다’)
2. Вона каже, що він *пише* листа. (지시법 현재, ‘쓰다’)
3. Я хотів би, щоб ти *пішов* з нами. (가정법 과거, ‘가다’)
4. Ми знаємо, що вони *грають* у футбол. (지시법 현재, ‘놀다/하다’)
5. Якщо б ти *знав* це раніше, все було б інакше. (가정법 과거, ‘알다’)
6. Він переконує, що вона *робить* все правильно. (지시법 현재, ‘하다’)
7. Я хочу, щоб вона *була* тут завтра. (가정법 과거, ‘이다’)
8. Вони думають, що ми *чекаємо* на них. (지시법 현재, ‘기다리다’)
9. Якщо б ми *зробили* це раніше, ми не мали б проблем. (가정법 과거, ‘하다’)
10. Вона знає, що ти *говориш* дуже добре. (지시법 현재, ‘말하다’)