Години та хвилини

Почнемо з найпростішого – як сказати котра година. У норвезькій мові для цього використовується слово “klokka”. Наприклад, щоб сказати “Зараз третя година”, ви скажете “Klokka er tre”. Важливо знати, що в норвезькій мові години вимовляються в числовому форматі, тобто від 1 до 12 або від 0 до 23, залежно від контексту.

Щоб говорити про хвилини, використовуються такі конструкції:

– “Klokka er fem over tre” – 3:05 (п’ять хвилин по третій)
– “Klokka er ti på halv fire” – 3:20 (десять хвилин до половини четвертої)
– “Klokka er kvart over fire” – 4:15 (чверть по четвертій)
– “Klokka er halv fem” – 4:30 (половина п’ятої)
– “Klokka er kvart på fem” – 4:45 (чверть до п’ятої)

Час доби

У норвезькій мові також існують спеціальні вирази для позначення різних частин доби:

– “morgen” – ранок (від 6:00 до 9:00)
– “formiddag” – передобідній час (від 9:00 до 12:00)
– “ettermiddag” – післяобідній час (від 12:00 до 18:00)
– “kveld” – вечір (від 18:00 до 24:00)
– “natt” – ніч (від 24:00 до 6:00)

Наприклад, “Jeg står opp om morgenen” означає “Я встаю вранці”.

Дні тижня

Для успішного спілкування дуже важливо знати дні тижня. Вони в норвезькій мові мають свої особливості:

– “mandag” – понеділок
– “tirsdag” – вівторок
– “onsdag” – середа
– “torsdag” – четвер
– “fredag” – п’ятниця
– “lørdag” – субота
– “søndag” – неділя

Щоб сказати, наприклад, “у понеділок”, ви використовуєте конструкцію “på mandag”.

Місяці та сезони

Місяці в норвезькій мові також мають свої назви:

– “januar” – січень
– “februar” – лютий
– “mars” – березень
– “april” – квітень
– “mai” – травень
– “juni” – червень
– “juli” – липень
– “august” – серпень
– “september” – вересень
– “oktober” – жовтень
– “november” – листопад
– “desember” – грудень

Сезони:

– “vår” – весна
– “sommer” – літо
– “høst” – осінь
– “vinter” – зима

Для позначення місяця або сезону використовуються конструкції з прийменниками “i” або “om”. Наприклад, “i januar” (у січні), “om sommeren” (влітку).

Інші важливі часові вирази

Окрім базових понять, є ще багато важливих виразів, які допоможуть вам краще орієнтуватися в часі:

– “i dag” – сьогодні
– “i morgen” – завтра
– “i går” – вчора
– “i overmorgen” – післязавтра
– “i forgårs” – позавчора

Для позначення часу в майбутньому або минулому використовуються такі конструкції:

– “om en uke” – через тиждень
– “for en uke siden” – тиждень тому
– “om to dager” – через два дні
– “for to dager siden” – два дні тому

Часові проміжки

Коли ви хочете сказати про тривалість певної дії, ви можете використовувати такі вирази:

– “en time” – одна година
– “et minutt” – одна хвилина
– “en dag” – один день
– “en uke” – один тиждень
– “en måned” – один місяць
– “et år” – один рік

Наприклад, “Jeg har bodd i Norge i to år” означає “Я живу в Норвегії два роки”.

Практичні поради

Вивчення часової лексики може здаватися складним на початку, але з часом ви звикнете до конструкцій і почнете використовувати їх автоматично. Ось декілька порад, які допоможуть вам у цьому процесі:

1. **Практика**: Постійно практикуйтеся, говоріть про час з носіями мови або з іншими студентами.
2. **Флеш-картки**: Використовуйте флеш-картки для запам’ятовування днів тижня, місяців та інших важливих виразів.
3. **Контекст**: Намагайтеся вживати нові слова та вирази у контексті, щоб краще їх запам’ятати.
4. **Дивіться норвезькі фільми та серіали**: Це допоможе вам почути, як носії мови використовують часову лексику у реальному житті.
5. **Записуйте**: Ведіть щоденник норвезькою мовою, де ви будете записувати свій розклад, плани на тиждень та інші події.

Висновок

Часова лексика є фундаментальною частиною будь-якої мови. Оволодіння цими знаннями допоможе вам краще порозумітися з носіями мови та легко орієнтуватися у повсякденному житті. Не забувайте практикуватися, використовувати різні методи запам’ятовування та завжди шукати нові можливості для вивчення.

Сподіваємося, що цей гід допоможе вам у вивченні норвезької мови та зробить цей процес більш цікавим та ефективним. Успіхів!