Основні політичні терміни

Parlaments – парламент. Найвищий законодавчий орган країни, який складається з обраних представників народу.
Latvijas parlaments ir Saeima.

Prezidents – президент. Глава держави, який виконує представницькі та інші функції в країні.
Valsts prezidents tiek ievēlēts uz četriem gadiem.

Premjerministrs – прем’єр-міністр. Глава уряду, який керує виконавчою владою.
Premjerministrs vada Ministru kabineta darbu.

Deputāts – депутат. Член парламенту, який представляє інтереси виборців.
Deputāts piedalās likumdošanas procesā.

Koalīcija – коаліція. Союз кількох політичних партій або угруповань для досягнення спільних цілей.
Koalīcija veido valdību pēc vēlēšanām.

Opozīcija – опозиція. Політичні партії або угруповання, які не входять до уряду та критикують його політику.
Opozīcija kritizē valdības lēmumus.

Likums – закон. Нормативний акт, прийнятий парламентом, який має обов’язкову силу.
Likums stājas spēkā pēc publicēšanas.

Referendums – референдум. Загальне голосування громадян з важливого питання державного значення.
Referendums notiks nākamajā mēnesī.

Правові терміни

Likums – закон. Нормативний акт, прийнятий парламентом, який має обов’язкову силу.
Likums stājas spēkā pēc publicēšanas.

Tiesības – права. Сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини.
Cilvēktiesības ir jāaizsargā.

Tiesa – суд. Орган державної влади, який здійснює правосуддя.
Tiesa izskata lietu pēc būtības.

Advokāts – адвокат. Юрист, який надає правову допомогу та представляє інтереси клієнтів у суді.
Advokāts aizstāv savu klientu tiesā.

Prokurors – прокурор. Державний обвинувач у кримінальних справах.
Prokurors uzrāda apsūdzību tiesā.

Likumdošana – законодавство. Сукупність законів та інших нормативних актів, що регулюють правові відносини в державі.
Likumdošana nosaka pilsoņu tiesības un pienākumus.

Krimināllikums – кримінальний кодекс. Збірник законів, що визначають кримінальні злочини та покарання за них.
Krimināllikums paredz sodus par noziegumiem.

Civillikums – цивільний кодекс. Збірник законів, що регулюють цивільно-правові відносини.
Civillikums nosaka īpašumtiesības.

Важливі концепції та процеси

Konstitūcija – конституція. Основний закон держави, що визначає її політичну та правову систему.
Latvijas konstitūcija ir Satversme.

Demokrātija – демократія. Форма правління, при якій влада належить народу.
Demokrātija nodrošina pilsoņu līdzdalību politikā.

Autokrātija – автократія. Форма правління, при якій влада зосереджена в руках однієї особи або невеликої групи осіб.
Autokrātija bieži ierobežo pilsoņu brīvības.

Suverenitāte – суверенітет. Верховенство державної влади всередині країни та незалежність у міжнародних відносинах.
Valsts suverenitāte ir neaizskarama.

Parlamentārā republika – парламентська республіка. Форма правління, при якій парламент має вирішальну роль у політичній системі.
Latvija ir parlamentārā republika.

Prezidentālā republika – президентська республіка. Форма правління, при якій президент є головою держави і має значні повноваження.
ASV ir prezidentālā republika.

Vēlēšanas – вибори. Процес обрання представників влади шляхом голосування.
Vēlēšanas notiks nākamajā gadā.

Kandidāts – кандидат. Особа, яка висувається для обрання на певну посаду.
Viņš ir kandidāts uz Saeimas deputāta amatu.

Balsošana – голосування. Процес вираження волі виборців шляхом подачі голосів.
Balsošana notiek vēlēšanu iecirkņos.

Роль медіа та громадянського суспільства

Mediji – медіа. Засоби масової інформації, що поширюють новини та інформацію.
Mediji spēlē svarīgu lomu sabiedrības informēšanā.

Žurnālists – журналіст. Особа, яка займається збиранням, обробкою та поширенням інформації.
Žurnālists veic izmeklējošu žurnālistiku.

Cilvēktiesības – права людини. Основні права та свободи, що належать кожній людині від народження.
Cilvēktiesības ir jāaizsargā visā pasaulē.

Nevalstiskā organizācija – неурядова організація. Організація, що діє незалежно від уряду та займається різними суспільними питаннями.
Nevalstiskās organizācijas veicina pilsonisko sabiedrību.

Protests – протест. Виявлення незгоди з певною політикою або діями шляхом публічних виступів.
Protests notika pie valdības ēkas.

Petīcija – петиція. Офіційне звернення групи людей до влади з певним проханням або вимогою.
Petīcija tika parakstīta tūkstošiem cilvēku.

Міжнародні відносини та співпраця

Diplomātija – дипломатія. Мистецтво ведення переговорів між державами.
Diplomātija ir svarīga starptautisko attiecību sastāvdaļa.

Vēstnieks – посол. Найвищий дипломатичний представник держави в іншій країні.
Vēstnieks pārstāv savu valsti ārvalstīs.

Starptautiskā organizācija – міжнародна організація. Організація, що об’єднує держави для вирішення спільних проблем.
ANO ir nozīmīga starptautiskā organizācija.

Miers – мир. Стан відсутності війни та конфліктів між державами.
Miers ir pasaules tautu mērķis.

Konflikts – конфлікт. Протистояння між державами або групами людей через різні інтереси чи погляди.
Konflikts radās politisko nesaskaņu dēļ.

Sankcijas – санкції. Заходи впливу на державу або організацію з метою змінити її поведінку.
Sankcijas tika ieviestas par starptautisko noteikumu pārkāpšanu.

Заключні думки

Опанування політичної та правової лексики латиською мовою може значно розширити ваші можливості у спілкуванні та розумінні важливих суспільних питань. Вивчення цих термінів не лише покращить ваші мовні навички, але й допоможе краще зрозуміти політичні та правові процеси, що відбуваються в Латвії. Не забувайте практикувати нові слова та фрази у контексті, щоб вони закріпилися у вашій пам’яті.