Відносні речення в англійській мові

У граматиці англійської мови відносні речення є важливою темою, яка потребує детального вивчення. Вони допомагають розширювати наші можливості утворення складних речень, надаючи додаткову інформацію про певну особу, річ чи місце, на які вони звертаються. У цій статті ми розглянемо основні правила та вживання відносних речень в англійській граматиці.

Основні правила вживання

Відносні речення вводяться прикметником (relative pronoun) або означкою (relative adverb). Найпоширеніші прикметники, які вводять відносні речення, це “who”, “whom”, “whose”, “which” та “that”. “Who” та “whom” використовуються для людей, “which” – для речей та неживих об’єктів, а “that” використовується як для людей, так і для речей.

Розглянемо кожен з прикметників більш детально:

Who використовується, коли відносні речення посилаються на особу, яка стоїть у ролі підмета в головному реченні. Наприклад:
– This is the man who helped me yesterday. (Це чоловік, який мені допоміг вчора.)
– The teacher who teaches us English is very knowledgeable. (Вчитель, який навчає нас англійської мови, має глибокі знання.)

Whom використовується, коли відносні речення посилаються на особу, яка стоїть у ролі допоміжного додатка або об’єкта в головному реченні. Наприклад:
– The woman whom I met yesterday is my new colleague. (Жінка, яку я зустрів вчора, – моя нова колега.)
– The man whom we invited to the party is a famous actor. (Чоловік, якого ми запросили на вечірку, – відомий актор.)

Whose використовується для звертання до приналежності або належності чогось. Він вказує на те, що людина або річ належить або пов’язана із кимось або чимось. Наприклад:
– The singer, whose voice is incredible, performed on the stage. (Співак, голос якого неймовірний, виступив на сцені.)
– The company, whose CEO is my cousin, is opening a new branch. (Компанія, генеральний директор якої – мій двоюрідний брат, відкриває нове відділення.)

Which використовується, коли відносні речення посилаються на річ або неживий об’єкт. Він може вживатися як замість “that”, так і додатково до “that”. Наприклад:
– The book which I borrowed from the library is really interesting. (Книга, яку я позичив у бібліотеці, дійсно цікава.)
– The car, which is parked in front of the house, belongs to my neighbor. (Машина, яка припаркована перед будинком, належить моєму сусіду.)

That використовується як для людей, так і для речей. Часто “that” вживається замість “who” або “which”, коли головне речення не містить додаткової інформації про підмет чи об’єкт. Наприклад:
– The cat that I adopted from the shelter is very playful. (Кіт, якого я прийняв з притулку, дуже грайливий.)
– The dress that she is wearing is beautiful. (Сукня, яку вона має на собі, красива.)

Зверніть увагу, що “that” вживається з дуже обмеженою кількістю іменників, таких як “everything”, “nothing”, “all”, “anything” та “something”.

Відносні займенники та означки

Крім прикметників, відносні речення можуть вводитися також відносними займенниками та означками. Найчастіше вживані відносні займенники – “who”, “whom”, “whose” та “which”. Наприклад:

Who використовується, коли відносне речення посилається на особу, яка стоїть у ролі підмета. Наприклад:
– The person who stole my wallet was caught by the police. (Людина, яка вкрала мій гаманець, була підхоплена поліцією.)
– The friends who I went on vacation with were very fun. (Друзі, з якими я їхав у відпустку, були дуже веселі.)

Whom використовується, коли відносне речення посилається на особу, яка стоїть у ролі об’єкта або допоміжного додатка. Наприклад:
– The person whom I saw at the party is my childhood friend. (Людина, яку я побачив на вечірці, – мій друг з дитинства.)
– The singer whom we admire is performing tonight. (Співак, якого ми захоплюємося, виступає сьогодні ввечері.)

Whose використовується для звертання до приналежності або належності чогось. Наприклад:
– The artist, whose paintings are displayed at the gallery, is very talented. (Художник, чиї картини виставлені в галереї, дуже талановитий.)
– The family, whose car was stolen, reported the incident to the police. (Сім’я, автомобіль якої було вкрадено, повідомила про цей випадок поліцію.)

Відносні означки в англійській граматиці використовуються для вводу відносних речень, які вказують на місце. Два найпоширеніші відносні означки – “where” та “when”. Наприклад:

Where використовується, коли відносне речення посилається на місце. Наприклад:
– The town where I grew up is very small. (Місто, де я виріс, дуже маленьке.)
– The house where we stayed during our vacation was beautiful. (Будинок, в якому ми зупинилися протягом відпустки, був красивим.)

When використовується, коли відносне речення посилається на час. Наприклад:
– The day when we first met was unforgettable. (День, коли ми вперше зустрілися, був незабутнім.)
– The time when I realized my mistake was too late. (Час, коли я зрозумів свою помилку, був занадто пізнім.)

Розміщення відносних речень

Відносні речення можуть бути розміщені в різних частинах складного речення. Зазвичай вони ставляться після іменника, до якого вони посилаються. Наприклад:

– The book that I bought yesterday is very interesting. (Книга, яку я купив вчора, – дуже цікава.)
– The boy who won the competition is my brother. (Хлопець, який переміг у конкурсі, – мій брат.)

Відносні речення також можуть бути розміщені в початковій позиції. У цьому випадку, перед ними повинна бути кома. Наприклад:

– Whom did you invite to the party? (До вечірки кого ти запросив?)
– Which book are you reading? (Яку книгу ти читаєш?)

Деякі прикметники, такі як “whom” та “which”, можуть бути опущені, якщо вони не є підметом головного речення. Це відбувається в неформальній мові. Наприклад:

– The person I saw at the party is my cousin. (Людина, яку я побачив на вечірці, – мій двоюрідний брат.)
– The car parked in front of the house belongs to my neighbor. (Машина, яка припаркована перед будинком, належить моєму сусіду.)

Відкриті та закриті речення

На розуміння відносних речень також впливає розрізнення між відкритими та закритими реченнями. Відносні речення можуть бути відкритими або закритими, залежно від того, чи можна виключити додаткову інформацію, яку вони містять.

Відкриті відносні речення:
Відкриті відносні речення містять додаткову інформацію, яка може бути виключена з речення без втрати основного значення. Наприклад:
– I have a friend who lives in London. (У мене є друг, який живе в Лондоні.)
Можна виключити “who lives in London” і все речення залишиться зрозумілими: I have a friend.
– She gave me a present which I really liked. (Вона дала мені подарунок, який мені дуже сподобався.)
Можна виключити “which I really liked” і все речення залишиться зрозумілими: She gave me a present.

Закриті відносні речення:
Закриті відносні речення містять додаткову інформацію, яка не може бути виключена з речення без втрати основного значення. Наприклад:
– The car that is parked in front of the house belongs to my neighbor. (Машина, яка припаркована перед будинком, належить моєму сусіду.)
Неможливо виключити “that is parked in front of the house” без втрати основної інформації: The car belongs to my neighbor.
– The person whom I saw at the party is my childhood friend. (Людина, яку я побачив на вечірці, – мій друг з дитинства.)
Неможливо виключити “whom I saw at the party” без втрати основної інформації: The person is my childhood friend.

Розрізнення між відкритими та закритими реченнями є важливим аспектом вивчення відносних речень в англійській мові. Воно допомагає визначити, яка інформація необхідна для зрозуміння речення та яка є додатковою.

Роздільні зап-и-та-ння

Відносні речення також використовуються для утворення роздільних запитань (tag questions). Роздільні запитання додаються до речень для отримання підтвердження або заперечення від співрозмовника. Наприклад:

– You speak Spanish, don’t you? (Ти розмовляєш іспанською, чи не так?)

Відносне речення “you speak Spanish” перетворюється на роздільне запитання “don’t you”, щоб отримати підтвердження.

– She has visited Paris before, hasn’t she? (Вона вже відвідувала Париж, чи не так?)

Відносне речення “she has visited Paris before” перетворюється на роздільне запитання “hasn’t she”, щоб отримати підтвердження.

Роздільні запитання допомагають підтвердити або заперечити інформацію, яка міститься у відносних реченнях.

Висновок

Відносні речення в англійській мові відіграють важливу роль в утворенні складних речень та наданні додаткової інформації про певний об’єкт. Знання правил вживання прикметників, займенників та означок допоможе вам зрозуміти та правильно застосувати відносні речення.

Пам’ятайте, що відносні речення можуть бути розміщені в різних частинах складного речення, а також можуть бути відкритими або закритими. Роздільні запитання додаються до речень з відносними реченнями для отримання підтвердження або заперечення.

Отже, вивчення відносних речень в англійській мові є важливим етапом удосконалення ваших навичок мови. Практикуйте різні типи відносних речень, щоб зрозуміти їх вживання та встановити впевненість у їх використанні. Успіхів у вивченні англійської граматики!