1. Я хочу *читати* книгу. (El verbo después de «хочу» siempre va en infinitivo)
2. Вона любить *співати* пісні. (Después de «любить» usamos el infinitivo)
3. Ми плануємо *подорожувати* цього літа. (Después de «плануємо» se usa infinitivo)
4. Ти можеш *говорити* українською мовою? (Después de «можеш» va infinitivo)
5. Вони почали *вчитися* рано вранці. (Después de «почали» el verbo está en infinitivo)
6. Я повинен *працювати* завтра. (Después de «повинен» el verbo está en infinitivo)
7. Діти хочуть *грати* на вулиці. (Después de «хочуть» se usa infinitivo)
8. Він забув *подзвонити* мамі. (Después de «забув» el verbo está en infinitivo)
9. Ми вміємо *писати* українською. (Después de «вміємо» se usa infinitivo)
10. Вона намагається *запам’ятати* слова. (Después de «намагається» el verbo es infinitivo)

1. Він пішов до магазину, щоб *купити* хліб. (Después de «щоб» va infinitivo)
2. Мені цікаво *вивчати* нові мови. (Después de «цікаво» se usa infinitivo)
3. Вона боїться *летіти* на літаку. (Después de «боїться» infinitivo)
4. Ми почали говорити про *подорожувати*. (Después de «про» y un verbo, infinitivo)
5. Ти забув *зробити* домашнє завдання. (Después de «забув» infinitivo)
6. Вони допомагають *прибирати* кімнату. (Después de «допомагають» infinitivo)
7. Я завжди мріяв *побачити* море. (Después de «мріяв» infinitivo)
8. Вона хоче навчитися *готувати* смачну їжу. (Después de «хоче» infinitivo)
9. Ми не можемо *прийти* на зустріч завтра. (Después de «не можемо» infinitivo)
10. Він продовжує *читати* цю книгу. (Después de «продовжує» infinitivo)